Упродовж багатьох століть площа Ринок була центром усього життя Львова – економічного, політичного, культурного. Тут вирував базар (до 1944 р.), на площі розміщувалося міське управління, виконувалися судові вироки, влаштовувалися різноманітні урочистості, вистави, процесії.
Львівська площа Ринок зберегла свою назву від ХІV століття. Вона походить від німецького der Ring (коло, кільце), саме за таким принципом будували центральні площі німецьких середньовічних міст. В австрійські часи площа називалася Ring або Hauptplatz (головна площа), а в часі німецької окупації (1941-1944) – Ringplatz.
У середині ХІV століття за дорученням короля Казимира ІІІ започаткували класичне європейське місто з ринковою площею. Польський король зводив місто за найдосконалішими тогочасними будівельними технологіями. Не довіряючи українцям, ба навіть і своїм, полякам, він запросив для цього ремісників і будівельників із Німеччини.
Площу Ринок розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Початкова готична забудова загинула під час пожежі 1527 р. Архітектурний вигляд площі формувався в період розквіту ренесансу у Львові. Ансамбль створювали кращі архітектори — П. Красовський, М. Градовський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, С. Фесінгер та інші. Будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими.
Кожна кам’яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: “Під левом”, “Під оленем”, “кам’яниця Лукашевичів”. Кожен будинок площі вартий уваги, кожен має свою історії.